Опалення

Опалення, це підвищення температури повітря приміщення до комфортного. Опалення, це частина мікроклімату середовища де людина перебуває, працює, тобто проводить час.

Опалення іншими словами, це передача тепла. Як ми усі знаємо ще зі школи, тепло передається від більш нагрітого предмету(речовини), менш нагрітому. Тобто, від джерела тепло передається далі і цей посередник називають теплоносій. Теплоносієм виступають речовини та середовища найбільш підходящі саме у цих умовах. Це може бути водяна пара, вода та розчини на водяній основі, гази, повітря (це також суміш газів) та електроенергія. Використання певного теплоносія у певній системі опалення, чи навіть частині системи, на сам перед зумовлено доцільністю із точки зору техніко-економічного обґрунтування. Для прикладу, використання твердого палива в тих районах де постійні проблеми із тим самим паливом стає не просто недоцільним, а невиправдано з будь якої точки зору. До цього можна додати ще і те, що енергоносії зростають у ціні буквально на очах. Як тут не згадати приказку «сім раз відмір, один раз відріж».

Опалення буває трьох видів: центральне місцеве, та змішаного типу. Центральне опалення, це коли необхідна прорахована кількість тепла передається на усе приміщення одним джерело централізовано. Приклад: відомі усім котельні на будинок та навіть невелике містечко. Одним із недоліків цієї системи є величезні комунікації, великі затрати на будівництво та обслуговування. Місцевий підігрів, це коли Ви грієте локально «себе», місце де Ви зараз проводите час. Недолік: обмеження простору комфортного середовища і без зупинна робота даної системи. Змішане опалення, такий варіант найбільш підходить для великих об'єктів, де можна економити дорогоцінні кіловати теплоти за рахунок поєднання кількох систем чи компонентів системи. Недолік: як такого недоліку у цьому випадку немає, але використовувати кілька систем відразу у невеликих потужностях найчастіше не є доцільним. Вкладаючи кошти зразу у кілька систем Ваше опалення стає дорожчим і частенько у рази.

Також, в залежності від типу джерела тепла та теплоносія система опалення може бути повітряною, паровою, водяною, пічною та інфрачервоною.

Повітряне: використовують при великих об'ємах приміщень. Щоб нагрітим(перегрітим) повітрям передати тепло необхідні вентилятори потужніші ніж ті що використовують як для «провітрювання». Це спричиняє зайвий шум, або-ж необхідне використання повітропроводів по яких транспортується повітря. А ще - повітророподілюючі пристрої із регулюванням та направленням повітряного потоку. За відсутності цих компонентів є велика ймовірність протяг. Людина по простому «не всидить» на одному місці. Тому в основному це виробничі та складські приміщення. Повітряне опалення є найменш інерційним типом обігрівання та швидко виходить на потрібний режим, швидко змінює параметри.

Парове і водяне опалення відрізняється несуттєво. У цих типах опалення використовують трубопроводи як систему транспортування теплоносія. Відрізняється «пара» від «води» обладнанням і характеристиками теплоносіїв. Так у випадку використання води(чи розчинів на водяній основі) для оселі мінімальна температура теплоносія становить +35°С. Для парової системи ця температура становить +105°С. Відповідно, від цих параметрів коливається вибір обладнання, комунікацій, кількість обслуговуючого персоналу(і немало важливим постає питання фаху і відповідальності цього персоналу).

Пічне опалення. В сучасному прогресивному світі пічне опалення обіцяє залишитись тільки як елемент декору. Пічки пережили себе і стали в порівнянні з рештою систем опалення самим неефективним способом зігріти оселю. Мабуть єдиним оправданим рішенням є так звані каміни(печі) із водяною сорочкою – поєднання естетичного споглядання за процесом спалювання із нагрівом кількох приміщень завдяки транспортуванню теплоносія по трубопроводам(або повітря по повітропроводам – відповідно, це вже буде називатись камін із повітряною сорочкою). Якщо паливом служить природній газ, тоді енергоефективність можна спробувати виправдати із-за відносної на сьогоднішній час дешевизни цього енергоносія. Якщо використовувати дрова, мазут чи вугілля, тоді крім високої ціни ще можна сміло зарахувати і клопоти по обслуговуванню: паливо необхідно заготовити, транспортувати, зберігати, а в процесі «експлуатації», спалювання, ще слідкувати за своєчасним завантаженням. До речі, на відміну від газових печей топки на інших видах палива потребують постійного обслуговування, адже смоли та сажа постійно забруднюють і саме обладнання, і (у випадку несвоєчасної чистки) навколишнє середовище.

Принцип роботи інфрачервоної системи опалення полягає у т ому, що ми не нагріваємо повітря, яке є посередником, теплоносієм, а вже повітря віддає тепло предметам і нам. Ми нагріваємо безпосередньо предмети. Відповідно, інфрачервону систему опалення при певних умовах і на невеликих площах(з розрахунку на одиницю обладнання) можна використовувати зонально навіть на вулиці.

Щодо інженерних комунікацій у системах опалення.

Найбільшим попитом на сьогоднішній день користуються системи водяного опалення. Це пов'язано із простотою монтажу, відносно малою вартістю та довговічністю даної системи. Маючи в наявності компактне джерело опалення - котел(якщо ми говоримо про оселю, а не велике підприємство) фактично лише раз налаштувавши систему, а більшість сучасних котлів та елементів системи опалення автоматизовані, більше не звертаємо увагу на присутність цієї самої системи. В оселі тепло, що ще необхідно?

І так. Маємо котел. Маємо автоматику яка керує, регулює, та захищає від аварійних ситуацій. Далі маємо комунікації, а вірно буде сказано - трубопроводи, що прокладаються приховано(під час капітального будівництво у підлозі, стінах і підшивній стелі), чи відкритим способом. Для запобігання охолодження по мірі поступлення теплоносія до останньої точки, трубопроводи утепляють. Трубопроводи по мірі прокладання і в залежності від потужності системи опалення розгалужуються, повертають та звужуються на менші діаметри, ставлять запірну та регулювальну арматуру. Все, тепло поступило до кінцевого «споживача», радіатора опалення. Цей опалювальний пристрій крім основного свого призначення – зігрівати, тепер несе у собі ще одну місію. Тепер ми не хочемо бачити страшненькі, старенькі, похилі батареї. Тепер опалювальні пристрої радують око своїм дизайном. Ми, по бажанню та «під дизайн» помешкання, бачимо їх у стилі арт, хай-тек, антик...

Зігрітись можна багатьма способами. Кожен сам для себе вибирає що йому краще. Головне щоб цей вибір був свідомий та аргументований. Якщо Ви ще не визначились, чи сумніваєтесь – довіртесь фахівцям.